Наші мандри › Форуми › Про все зі світу мандрів › У Монголії знайшли скляний кубок, який міг потрапити туди з Римської імперії 2000 років тому
- This topic is empty.
-
АвторЗаписи
-
-
22.11.2026 о 22:43 #15804
У Монголії археологи зробили незвичайну знахідку під час розкопок стародавньої гробниці. Серед сотень предметів, похованих разом із представником знаті кочової імперії хунну, виявили прозорий скляний кубок із ручкою. На думку дослідників, його могли виготовити на території Римської імперії, за тисячі кілометрів від місця поховання.
Але кубок виявився не єдиною цікавою знахідкою. У гробниці також знайшли китайські нефритові прикраси, оздоблення кінської збруї та залишки стародавньої колісниці.
Про результати розкопок 6 листопада 2026 року повідомив Національний музей Кореї, а 20 листопада історії присвятило окремий матеріал американське видання Smithsonian Magazine.
Що знайшли археологи у стародавній гробниці Монголії
Розкопки проводили на території могильника Дуурліг-Нарс (Duurlig Nars) у східній частині Монголії. Ця місцевість відома великими похованнями знаті імперії хунну, яка існувала приблизно від III століття до нашої ери до II століття нашої ери.
Міжнародна команда археологів із Монголії та Південної Кореї протягом чотирьох років досліджувала гробницю №160. Вона виявилася найбільшим із відомих поховань хунну на території Монголії.
Разом із проходом довжина споруди становить приблизно 73 метри. Щоб дістатися поховальної камери, археологам довелося розібрати дев’ять шарів кам’яної засипки та заглибитися на 14,5 метра.
Усередині знайшли 413 археологічних предметів.
Серед найцікавіших знахідок — скляний кубок із ручкою, 15 нефритових прикрас, срібні елементи кінської збруї, золоті оздоби та залишки лакованої колісниці.
Усе це свідчить, що похована людина мала дуже високий соціальний статус. Однак ким саме вона була, дослідники поки не встановили.
Як римський кубок міг опинитися в Монголії
Найбільшу увагу привернув прозорий скляний кубок, який за своїми особливостями нагадує вироби, виготовлені на території Римської імперії.
Якщо його походження підтвердиться, це стане ще одним свідченням того, наскільки розгалуженими були торговельні та культурні зв’язки в Євразії майже дві тисячі років тому.
Утім, це зовсім не означає, що римські купці особисто подорожували до Монголії.
Такі предмети могли переходити від одного власника до іншого, долаючи величезні відстані через торговельні мережі, обмін подарунками або дипломатичні контакти.
Поки що дослідники лише припускають римське походження кубка. Для остаточного висновку потрібно провести хімічний аналіз скла та порівняти його склад з іншими археологічними зразками.
У гробниці також знайшли сліди китайської та корейської культур
Інші предмети виявилися не менш цікавими.
Наприклад, 15 нефритових прикрас нагадують ритуальні диски, які використовували під час поховань у Китаї за правління династії Хань.
Однак монгольські знахідки відрізняються формою та складністю орнаментів. Це може свідчити про те, що майстри хунну не просто копіювали чужі вироби, а змінювали їх відповідно до власних традицій.
Ще одна знахідка — срібна прикраса для кінської збруї з прозорим кристалом. Подібні предмети раніше виявляли в похованнях на території сучасного Пхеньяна.
Таким чином, в одній гробниці поєдналися речі, пов’язані з культурами різних частин Євразії.
Цікаво й те, що сама поховальна камера виявилася порівняно невеликою, попри величезні розміри всієї гробниці. Науковці припускають, що ця особливість може бути пов’язана зі змінами в суспільстві хунну наприкінці I та у II столітті нашої ери.
Що буде зі стародавніми знахідками
Археологи планують продовжити дослідження знайдених предметів. Зокрема, потрібно встановити точне походження скляного кубка та провести аналіз людських решток із поховальної камери.
Для цього вчені досліджуватимуть збережені зуби та волосся. Аналіз ДНК може допомогти визначити стать, вік і можливі родинні зв’язки похованої людини.
Увесь процес розкопок також задокументували за допомогою тривимірних технологій. У майбутньому на основі цих матеріалів планують створити цифрову реконструкцію стародавньої гробниці.
До речі, могильник Дуурліг-Нарс у липні 2026 року увійшов до складу об’єкта Світової спадщини ЮНЕСКО, присвяченого похованням знаті хунну.
Тож це відкриття цікаве не лише археологам. Воно ще раз показує, наскільки тісно були пов’язані різні частини світу задовго до появи сучасних транспортних маршрутів.
Докладні результати розкопок опубліковані в офіційному повідомленні Національного музею Кореї.
-
-
АвторЗаписи
- Вибачте , ви повинні увійти в систему , щоб відповісти в темі .